Биківня – територія пам’яті
До Дня пам’яті жертв політичних репресій 16 травня 2017 р. вихованці гуртків комунального закладу Броварської районної ради «Броварський районний центр патріотичного виховання учнівської молоді», що працюють на базі Калинівської ЗОШ І-ІІІст. Світильнянського та Тарасівського НВК відвідали Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».
Густий ліс простягається за Києвом вздовж дороги до Броварів. Саме це затишне та спокійне місце багато років зберігало одну з найтрагічніших таємниць історії українського народу. Тут, серед високих та могутніх сосен знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. В цьому лісі поблизу селища Биківня в 1930-х – 1940-х рр. таємно закопувалися тіла тисяч людей, репресованих та страчених НКВД. Вперше останки знищених радянською владою осіб були виявлені в цих лісах восени 1941 року. Під час німецької окупації ці поховання було розрито загарбниками, щоб представити злочини комуністичного режиму. Проте після визволення територій від німецько-фашистських окупантів радянська влада спробувала приховати правду, засекретивши інформацію про поховання у Биківні та назвавши її місцем поховання в’язнів Дарницького табору військовополонених. Лише урядова комісія у 1988 році встановила, що це є місцем поховання жертв сталінських репресій, страчених у 1936 – 1941 рр. На сьогодні ж встановлені імена 14191 розстріляної людини, а за оцінками дослідників загальна кількість похованих у Биківні складає щонайменше 50 тис. осіб. Та дослідження захоронень у цій місцині триває
«Биківнянські могили – найбільш живий свідок комуністичного терору, найнеспростовніший доказ злочину проти людства, такого ж масштабного, як ті, що вчинені в Катині, Аушвіці, Бухенвальді, Бабиному Яру, на Соловках. Репресії, депортації, голодомори… До яких лише методів не вдавалася тоталітарна радянська машина, аби зламати дух волелюбної української нації... Тут вбивали не «ворогів народу», не «шпигунів», «диверсантів», а селян і робітників, вчителів, священиків, науковців і головне – письменників,намагаючись вбити душу нашого народу. Тут позбавляли життя цілий народ, який за кілька років до того не встигли знищити Голодомором».
Довгі десятиліття приховувалися як сам факт злочину, так і його масштаби, і лише зараз науковцями підтверджена цифра понад 50 тисяч убитих. Безіменні поховання жертв сталінських репресій розсіяні по всій українській землі. Вінницькі, харківські, сумські, львівські могили – вони є не тільки в кожному обласному центрі, а фактично вони є у кожному населеному пункті».
І саме розкриття реальних подій є свідченням того, що ми більше не зможемо потрапити у пастку, яка готується за допомогою пропаганди РФ, котра спотворює історію та намагається нав’язати нам неправильне розуміння перебігу історичних подій. Саме значення таких дат гуртуватиме нас у боротьбі за наше майбутнє.
Пам’ятати минуле – це пам’ятати кожного, хто з нашого українського роду загинув, захищаючи або борючись зі свавіллям влади.
Пам'ять жертв політичних репресій школярі вшанували хвилиною мовчання та поклали до обелісків весняні квіти.
