Доки живе пам'ять…
21 травня 2017 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулось вшанування пам’яті жертв політичних репресій, всіх тих, хто був невинно убієнний та закатований у таборах колишньої імперії. Не залишитися осторонь і вихованці КЗ БРР «Броварський районний центр патріотичного виховання учнівської молоді», учні Літківської та Требухівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, адже чорне крило сталінських репресій торкнулось і рідної Броварщини.
Юні требухівські краєзнавці-дослідники впродовж багатьох років досліджуть маловідомі сторінки історії рідного села. Робота в архівах та спогади жителів села дали можливість встановили прізвища 19 односельчан, які були знищенні осінню 1937 року у Биківнянському лісі без суду і слідства, як «вороги народу». На основі зібраних матеріалів вони отримали всю інформацію про підстави арешту їхніх односельчан, які лише у 1989 р. були реабілітовані «за відсутністю складу злочину» тією ж радянською владою, яка зробила їх «ворогами народу».
За розрахунками науковців, у Биківнянському лісі поховано близько 50 тисяч безвинно розстріляних людей: вчених, священників, військових, прокурорів, селян, жінок та дітей…
Цього року на «Биківнянських могилах» відзначалися вісімдесяті роковини масових політичних репресій 1937-1938 років за участі президента України Петра Порошенка, який наголоси: «такі гіркі в історії нашої держави події, потрібно пам’ятати, озвучувати і висвітлювати злочини радянської влади, які вона так старанно намагалась приховувати, а комуністичним ідолам нема і не буде місця в Україні». Саме злочинні дії радянської влади є причиною проведення декомунізації в Україні. Зміна назв вулиць та інших об’єктів проводяться сьогодні аби карта України очистилась від імен її катів і душогубів.
Минули десятки років, перш ніж широка громадськість почала дізнаватись про велику трагедію, пов’язану з Биківнянським лісом. Але людська пам'ять – невичерпний арсенал, який допомагає долати всі неправди світу. Доки жива людська пам'ять, доти живуть серед нас душі страчених, які нагадують і застерігають від подібного лиха.